fbpx Skip to content

Стеноз хребтового каналу

СТЕНОЗ ХРЕБТОВОГО КАНАЛУ – хронічний патологічний стан, який полягає у звуженні простору всередині хребта та здавленні анатомічних структур, головним чином, спинного мозку та нервових корінців. Більшість випадків стенозу хребетного каналу пов'язані з дегенеративними змінами у хребті: патологія міжхребцевих дисків, суглобів, збільшення розмірів зв'язок, кісткові розростання.

ПРО ЗАХВОРЮВАННЯ

Стеноз хребетного каналу – це патологічне звуження його просвіту, яке може виникати в центральній, бічній зоні або області міжхребетного отвору. В основі захворювання лежить компресія нервових волокон м’якими та кістковими тканинами, які проникають у порожнину каналу.

Через стискання спинного мозку або спинномозкових нервів розвивається неврологічний дефіцит, що проявляється типовою клінічною картиною. Більшість пацієнтів страждають від больового синдрому та порушень чутливості. Локалізація дискомфортних відчуттів залежить від рівня ураження спинного мозку. У 80-90% випадків хвороба розвивається в поперековому відділі хребта.

Стеноз хребетного каналу – патологія, що відрізняється поступовим характером розвитку. Це сприяє своєчасній діагностиці хвороби з подальшим підбором адекватного лікування. У 85-90% випадків неприємні симптоми вдається усунути за допомогою консервативної терапії. Тільки за неефективності медикаментозних засобів призначається планова нейрохірургічна операція.

ПРИЧИНИ:

Стеноз хребетного каналу – захворювання, яке може бути вродженим чи набутим. У першому випадку причиною патології є аномалії розвитку хребта, зрощування міжхребцевих дисків, додаткові кісткові структури з їхньої поверхні, гіпертрофія зв’язкового апарату, що фіксує хребці. Усі ці зміни ведуть до звуження просвіту хребтового каналу з недостатнім розвитком характерної клінічної картини.

Найчастіше (до 80%) хвороба носить набутий (вторинний) характер. Патологія розвивається на тлі дегенеративних процесів у хребті, які можуть бути спричинені різними причинами.

Залежно від етіології вторинний стеноз хребетного каналу буває:

  • посттравматичним;
  • післяопераційним;
  • наслідком інфекційного процесу;
  • результатом інших дегенеративних захворювань хребта

Залежно від характеру стискання нервових волокон нейрохірурги виділяють центральний, латеральний та форамінальний (в зоні міжхребцевого отвору) стеноз хребетного каналу.

СИМПТОМИ:

Стеноз хребетного каналу характеризується ураженням волокон, що проходять усередині та поширюються на периферичні ділянки тіла. Компресія нервових шляхів супроводжується порушенням їхньої функції за рахунок здавлювання мікросудин, лімфатичних шляхів, що забезпечують ці структури поживними речовинами. Внаслідок цього розвивається ішемія, набряк, демієлінізація, що погіршують передачу імпульсів по уражених волокнах. З огляду на зазначених змін пацієнт пред’являє такі скарги:

  • Біль у ділянці ураженої ділянки хребта. Характерним є зв’язок больового синдрому із фізичною активністю пацієнта. Дискомфорт посилюється при рухах, що супроводжуються звуженням міжхребцевих отворів (розгинання, ходьба вниз сходами, тривале перебування у вертикальному положенні).
  • Порушення чутливості. Пацієнт може скаржитися на неможливість визначити предмети на дотик, погіршення сприйняття тепла та холоду шкірою.
  • М’язова слабкість, погіршення моторики, координація рухів.
  • Парастезії, “мурашки” по шкірі.

Клінічна картина залежить від локалізації максимальної компресії каналу хребта. У 75-90% випадків захворювання розвивається в поперековому відділі. Це зумовлює переважне ураження поперекової, сідничної області та нижніх кінцівок пацієнта.

Біль у такому разі має постійний характер. Виразність симптомів залежить від ступеня здавлення нервових корінців та волокон. Хворі відзначають зменшення дискомфорту при сидінні навпочіпки та його посилення при активній ходьбі або розгинанні хребта. Дискомфорт може поширюватися на задню поверхню нижніх кінцівок, супроводжуватись втратою стійкості пацієнта.

ЛІКУВАННЯ В АКСІС:

В роботі з нашими пацієнтами ми керуємось сучасними європейськими протоколами лікування. Які включають в себе новітні досягнення в галузі медицини та націлені на безопераційне лікування, по можливості (залежить від індивідуального стану пацієнта).

Ми використовуємо комплексний підхід при лікуванні стенозу хребтового каналу, командну роботу різних фахівців, сучасне європейське обладнання та різні методи лікування, що дає нам можливість отримати кращі результати відновлення.

Основні напрямки лікування стенозу хребтового каналу в Аксіс є: 

Зворотній зв'язок

    ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

    12.07.2022

    Радикуліт

    РАДИКУЛІТ – це патологія периферичного відділу нервової системи, у якому ущемляються ділянки нервових волокон, які відходять від спинного мозку (нервові коріння).

    12.07.2022

    Міофасціальний синдром

    МІОФАСЦІАЛЬНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ (МФС) або ФІБРОМІАЛГІЯ – це синдром, для якого характерні рефлекторні болі у м’язах або фасціях (сполучна тканина, що покриває м’язи). При цьому м’язи спазмуються та утворюється болючий м’язовий тяж – тригерна точка. Міофасціальний синдром у 8 разів частіше виникає у жінок.

    12.07.2022

    Спондилолістез, спондилоартроз

    СПОНДИЛОАРТРОЗ (фасеточний синдром) – це захворювання, що характеризується ураженням суглобів хребта та утворенням кісткових шиповидних виростів (остеофітів). Спондилоартроз є однією з форм остеоартрозу. Дистрофічні зміни при спондилоартрозі починаються з хряща суглобів. Він стоншується і втрачає еластичні властивості та поширюється на кісткові структури.

    12.07.2022

    Остеохондроз хребта

    ОСТЕОХОНДРОЗ ХРЕБТА – патологічний незворотний процес, який розвивається в хребті і супроводжується деструктивними та дегенеративними порушеннями дисків і хребців. Небезпека захворювання полягає в його скритності. Тому люди звертаються в клініку, тільки коли їх починають турбувати скутість та біль.

    12.07.2022

    Деформації хребта

    Деформації хребта: кіфоз, лордоз (сагітальна площина) та сколіоз (фронтальна площина) – це викривлення хребта, для яких характерні стійкі анатомічні зміни хребта та грудної клітки.

    Найбільш поширеним і важко протікаючим прийнято вважати сколіоз. Виникнення та прогресування захворювання відбувається при сукупній дії трьох складових: первинно-патологічного фактора, обмінно-гормональних порушень, статико-динамічних порушень.

    12.07.2022

    Грижі, протрузії міжхребцевого диску

    Грижа міжхребцевого диску – випинання або випадання фрагментів міжхребцевого диску у хребетний канал.
    Протрузія – це випинання стінки міжхребцевого диска без розриву фіброзного кільця самого диска. Протрузія є початковою стадією грижі міжхребцевого диска і може протікати без симптомів до моменту компресії нервового корінця.

    ЗАПИС НА ПРИЙОМ